ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ПЕРЕГОНИ РОЗПОЧАТО

Пізно увечері 5 травня 2021 р. до Києва прибув держсекретар США Ентоні Блінкен. День 6 травня видався насиченим. У розпорядку були зустріч з Кулебою, Епіфанієм, відвідини Михайлівського Золотоверхого, перемови з Зеленським, зустріч із Шмигалем, антикорупційний круглий стіл і зустріч із представниками посольства США. Графік настільки насичений, що здавалося б щось додати до нього неможливо. Але за межами офіційних заходів відбулася зустріч, що визначила подальший перебіг політичного сезону 2021 року. Цією зустріччю виявилась зустріч з Віталієм Кличком. Разом із Ентоні Блінкеном у зустрічі з Київським мером взяла участь і Вікторія Нуланд, яка знайома із Кличком з часів Євромайдану.
Цей факт викликав неабияке роздратування на Банковій, адже подібна зустріч була сприйнята не інакше, як підтримка президентських амбіцій Кличка, а Зеленський, не зважаючи на свої попередні заяви, прийняв очевидне рішення йти на другий термін. Таким чином початок протистояння став неминучим. Кличко є дуже незручним опонентом, адже у ситуації постійного зниження рейтингу діючого Президента, досі популярний як видатний спортсмен київський мер, ще й у випадку підтримки з боку президентських кіл США, може стати фаворитом майбутніх перегонів і відповідно - Президентом України.
З червня атаку на Кличка розпочато. Один із перших ударів нанесено по силовій структурі Кличка – КП «Комунальна варта», де під час обшуку співробітниками СБУ знайдено бойову зброю. Також проводяться обшуки у ключових департаментах КМДА та комунальних підприємствах, вручаються підозри ряду посадовців. Силовики заявляють про корупцію та зловживання в КМДА, Кличко називає такі дії політичним тиском на міську владу.
Крім атаки на структури КМДА проводяться і дії проти одного з основних «активістських» силових крил часів Порошенка - «Національного корпусу».
Чого не вистачало Президенту для успішного наступу, так це повного контролю над МВС, армією та СБУ. Із діями він не забарився. 15 липня Верховна Рада відправляє у відставку багаторічного міністра Арсенія Авакова, який за офіційною інформацією несподівано подав заяву про відставку. 23 липня звільнено Валерія Кондратюка – голову Служби зовнішньої розвідки. 26 липня посад позбавлено п’ятьох провідних посадовців Служби безпеки України: Руслана Баранецького з посад першого заступника голови СБУ та керівника Антитерористичного центру, Василя Малюка з посади першого заступника Голови Служби безпеки України та начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління СБУ, Сергія Андрущенка з посади заступника Голови СБУ та переведено на посаду першого заступника Голови СБУ й керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки, Олексія Корнійчука звільнено з посади начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України, Віталія Монастирецького звільнено з посади начальника Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області. 27 липня звільнено з посади головнокомандувача збройними силами Руслана Хомчака.
17 серпня ми мали нагоду спостерігати вже за ходом Кличка. Київський мер прибув на Алею Героїв Небесної сотні і розпорядився демонтувати виконану у радянському стилі візуальну інсталяцію (як потім з’ясувалося вона використовувалась при зйомці сюжету до 30-ї річниці незалежності України). Як відомо, організацією святкування ювілею займався Офіс Президента. «Я вважаю, що на місці, де загинули українські патріоти, недоречні символи ностальгії за Радянським Союзом», - обурювався Кличко. І тут у подальших подіях взяв участь «Національний корпус», члени якого взялися до руйнування декорацій. У ситуацію втрутилася поліція, деяких учасників подій було затримано, а телебачення отримало переконливий сюжет із висвітленням боротьби патріотів проти прорадянських проявів в Офісі Президента. Вийшло ефектно і переконливо.
22 серпня відбувся черговий етап публічного протистояння. Кличка не пустили в аеропорт «Бориспіль» на зустріч федерального канцлера Меркель. Мер не розгубився і записав відео про те, як всупереч протоколу, не може взяти участь у зустрічі керівника Німеччини. Відео вийшло щирим і, безумовно, направлено у першу чергу на західний політикум. Слід зазначити, що для німецьких політиків Кличко ближчий і зрозуміліший, ніж Зеленський. Він щільно пов’язаний із Німеччиною протягом всього життя. Його батько був військовим аташе України у Німеччині, з Німеччиною тісно пов’язані спортивні досягнення Кличка, у 2010 році Володимир Кличко нагороджений найвищою нагородою Німеччини – Кавалерським хрестом Федерального ордену "За заслуги". Також Кличко задіяний у сучасних політичних процесах ФРН. На 4 вересня у Ганновері запланована участь київського мера в агітаційному заході на підтримку кандидата в канцлери Німеччини від союзу консерваторів Християнсько-демократичного союзу (ХДС) та Християнсько-соціального союзу (ХСС) Арміна Лашета. Тому можна із впевненістю констатувати, що у випадку перемоги на виборах союзу ХДС/ХСС проблем із підтримкою заходом президентських амбіцій у Кличка не буде.
Яким буде наступний хід Банкової ми ще не знаємо. Події пришвидшуються і на нас чекає найзапекліше протистояння. Осінь обіцяє бути «гарячою».

Фотоколлаж ІА RegioNews https://regionews.ua/