Моє шанування добірному товариству! Редагуючи для перевидання 2-й том своєї енциклопедії "Україна під булавою Богдана Хмельницького", захопився і трохи відійшов від спілкування з вами на цій сторінці. Перед моїми очима пропливли образи буремного 17-го століття, відтворені мною на сторінках цієї книги. Вони заново вразили й самого мене. Переді мною знову постали образи України, яку ми тоді втратили і які я намагаюся оживити своєю працею. Мій 55-літній історичний фанатизм виявився не безплідним. Це і моя енциклопедія, і книги "Останній чин великого Гетьмана" (про останні роки діяльності Богдана Хмельницького) та "Іван Богун - український Дон Кіхот".

Проте, попереду більше, аніж позаду. Кидаючи виклик пост-окупаційній системі історичної освіти, яка тепер панує в Україні, цілком усвідомлюю тяжкість цього змагання за історичну правду, яка є основою нашої національної ідентифікації.

До цього допису мене підштовхнули брати Капранови своїми викладами на Youtube з приводу Хмельниччини та, так званої, "Руїни". Насправді все це була Українська національна революція 1648 - 1676 років, задушена Польщею й Московщиною. Виклади братів Капранових (дякувати їм) підштовхнули мене до думки розпочати виклади тієї всієї історії, бо в їхньому викладі я побачив багато невідповідностей. Я дуже добре ставлюся до них, але істина дорожча, а моя істина, сперта на 55-річний дослідницький фанатизм, чогось та варта.

Тож обіцяю своїм читачам і своїм глядачам (в найближчому майбутньому) системний виклад історії Війська Запорозького в моїй суто науковій версії. І ще обіцяю мислячим людям революцію у розумінні ними значення козацької республіки в нашій історії. Дискусій не боюся і навіть прагну їх, але "корисним ідіотам" відповідатиму жорстко.

Слава Україні!