top of page
Пошук

Київрада погодила резонансне будівництво в буферній зоні Кирилівської церкви


Фото: колаж КВ

Київрада “дала відмашку” будівництву дев'ятиповерхового ЖК на вул. Петропавлівській, 22-24 – в буферній зоні Кирилівської церкви. Для цього столична влада змінила цільове призначення відповідної земельної ділянки площею 0,4 га, дозволивши багатоквартирну забудову на місці приватного сектору. Повідомляє Київвлада.


Дане рішення було прийнято народними обранцями попри позицію юристів міськради, які вказували на те, що чиновники КМДА так і не дали чіткої відповіді, чи можна погоджувати такі зміни. Таким чином, тепер ТОВ “Групбудінвест” і ТОВ “Стрівер Девелопмент”, які зацікавлені в цьому проєкті, зможуть отримати дозвіл на будівництво, у видачі якого їм раніше відмовляла ДІАМ. Дана історія протягом останніх років викликала значний суспільний резонанс. Зокрема, до 2020 року правоохоронці розслідували факти ймовірного шахрайства при здійсненні керівництвом Києва приватизації цієї землі. У свою чергу, громадські активісти вимагали скасувати видані столичною мерією МУО через низку невідповідностей. Але жодних результатів такі дії не мали.


Як стало відомо KВ, під час пленарного засідання Київради, що відбулося 18 травня 2023 року, депутатський корпус підтримав проєкт рішення щодо зміни цільового призначення ділянки на вул. Петропавлівській, 22-24 в Подільському районі столиці (№08/231-253/ПР від 23 лютого 2023 року).


Суб'єктами подання вказаного документа виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петро Оленич (на колажі праворуч) і Департамент земельних ресурсів КМДА. У сесійній залі за погодження цього проєкту рішення проголосували 62 депутати.

Мова йде про ділянку площею 0,4 га (кадастровий номер 8000000000:85:269:0067), власником якої є ТОВ “Групбудінвест”. Наразі ця земля має цільове призначення “для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд”. Відповідно до прийнятого міськрадою рішення, воно було змінено на “для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури”.

Ділянка на карті

У пояснювальній записці до вказаного документу зазначається, що на цій ділянці наразі відсутні “капітальні будівлі, речові права на які зареєстровані у встановленому законом порядку”. Разом з тим, уточнюється, що, “відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно об’єкти нерухомого майна (житлові будинки) закрито” на підставі їхнього “знищення”. Також в проєкті рішення вказано, що, згідно з Генпланом Києва, переважна частина ділянки за функціональним призначенням належить до території багатоповерхової житлової забудови та частково до території садибної житлової забудови. При цьому, дана земля не входить до зеленої зони.


Зазначимо, що 5 травня 2023 року управління правового забезпечення діяльності Київради повернуло цей проєкт рішення без погодження. Таку позицію юристи обгрунтували тим, що відповідно до матеріалів цього документу “не можна дійти однозначного висновку про відповідність зміни цільового призначення земельної ділянки її функціональному призначенню". Справа в тому, що в листі Департаменту містобудування та архітектури КМДА, який чиновники додали до цього проєкту, вказано дивне формулювання стосовно того, що зміна цільового призначення "містить ознаки відповідності функціональному призначенню". Тобто, мова йшла про те, що чиновники не надали чіткої відповіді, чи можна вносити такі зміни, чи ні.


Втім, вже 11 квітня 2023 року комісія міськради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин відхилила вказаний правовий висновок. Під час пленарного засідання, при голосуванні за це питання, голова вищевказаної комісії Михайло Терентьєв (фракція “УДАР”) не уточнив, чи потрібно депутатському корпусу враховувати таку позицію. В результаті, зміни цільового призначення землі були погоджені народними обранцями без обговорення – навіть попри те, що раніше можлива забудова даної землі викликала значний суспільний резонанс.


Передісторія

20 грудня 2018 року Київрада п'ятьма своїми рішеннями погодила приватизацію сімома фізичними особами п'яти ділянок на вул. Петропавлівській, 22-24 площею від 0,06 га до 0,09 га кожна. Власниками даної землі стали Аліна Сайдак, Олексій та Ольга Орчакові, Микола і Тетяна Кононенки, а також Лілія та Дмитро Андреєві. Усі ці ділянки були передані “для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд”.


Вже на початку 2019 року ці ділянки були об'єднані в одну ділянку площею 0,4 га і, схоже, опинилися “в одних руках”. Хто саме став власником, у відкритих джерелах інформація відсутня. Надалі, 19 березня того ж року, ця земля була передана ТОВ “Стрівер Девелопмент” у користування по договору суперфіція (угода щодо забудови ділянки). Станом на жовтень 2019 року ця земля вже знаходилася у власності вищезгаданого ТОВ “Групбудінвест”, і у цей же період суперфіціарієм даної ділянки знову було зареєстроване ТОВ “Стрівер Девелопмент”.


Незадовго до цього, 17 травня 2019 року, Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ “Стрівер Девелопмент” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва житлового комплексу (ЖК) з паркінгом на на вул. Петропавлівській, 22-24.


Згідно з цим документом, вказаній компанії дозволили проєктування будівлі (будівель) висотою не вище 27 метрів (близько 9 поверхів). При цьому, в МУО уточнювалося, що остаточна висота має бути визначена у тому числі з урахуванням пам'яткоохоронного законодавства за погодженням з Міністерством культури України.


Це було пов'язано з тим, що ділянка проєктування знаходиться в межах історичного ареалу, в зоні регулювання забудови ІІІ категорії та в межах охоронної (буферної) зони пам'ятки національного значення "Кирилівська церква". З цієї ж причини ТОВ "Стрівер Девелопмент" зобов'язали отримати висновок щодо проєктної документації від органів охорони культурної спадщини та забезпечити "розкриття" Кирилівської церкви. Мова йшла про те, що цей ЖК має бути "композиційно узгодженим з оточуючим історично сформованим середовищем", а його масштбані пропорції повинні бути узгоджені з оточуючою забудовою.


Також в "містобудах" було вказано, що дана ділянка потрапляє в зону обмеженого використання території від аеропортів, у зв'язку з чим ТОВ "Стрівер Девелопмент" при проєктуванні повинне враховувати вимоги Повітряного кодексу України (в контексті його вимог щодо особливостей будівництва на приаеродромній території). При цьому, в МУО було зазначено, що до початку проєктування цільове призначення цієї землі потрібно привести у відповідність до намірів забудови.


Уже в червні 2019 року ТОВ “Стрівер Девелопмент” звернулося до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК, нині ліквідований) з позовом щодо зобов'язання Департамента містобудування та архітектури КМДА внести зміни до вищезгаданих МУО. Компанія вимагала визнати протиправними низку пунктів МУО, які вона вважала незаконними.


Зокрема, юристи позивача вказували на те, що в МУО не повинно бути обмежень до висоти об'єкта на рівні 27 метрів. Натомість у ТОВ “Стрівер Девелопмент” вимагали встановити висоту на рівні 73,5 метрів, як це дозволено Державними будівельними нормами (ДБН). Таку вимогу в компанії пояснювали тим, що жоден з регулюючих документів столичної влади, в тому числі Генплан Києва, не містить в собі інформації про віднесення вул. Петропавлівської до історичного ареалу, зони регулювання забудови III категорії або до буферної зони Кирилівської церкви. З цих же причин ТОВ “Стрівер Девелопмент” висунуло вимогу скасувати пункти МУО щодо обов'язку погоджувати проєктну документацію з органами охорони культурної спадщини.


19 листопада 2019 року ОАСК повністю задовольнив позов ТОВ “Стрівер Девелопмент”. Втім, 12 червня 2020 року Шостий апеляційний адмінсуд скасував рішення суду першої інстанції, повністю відмовивши компанії в задоволенні її вимог. Таким чином апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу групи громадських активістів, в тому числі столичного адвоката Олександра Дядюка, які доводили, що претензії ТОВ “Стрівер Девелопмент” є безпідставними та не можуть бути реалізовані.

Скріншот постанови апеляційного суду від 12 червня 2020 року

Зазначимо, паралельно з цим один з вищезгаданих активістів, Сергій Румянцев, намагався в судовому порядку добитися скасування виданих чиновниками МУО. Свої вимоги він пояснював, зокрема, невідповідністю цільового призначення ділянки на вул. Петропавлівській, 22-24 намірам забудови. Також він вказував на те, що, відповідно до норм ДБН, на землі з “тодішнім” цільовим призначенням можливе будівництво споруд не вище 4 поверхів. Втім, суди всіх трьох інстанцій були на стороні Департаменту містобудування та архітектури КМДА – крапка у цій справі була поставлена 1 грудня 2021 року Касаційним адмінсудом.


У цей же період правоохоронці зацікавилися тим, наскільки законним було відведення землі на вул. Петропавлівській, 22-24. Так, у жовтні 2019 року слідчі Подільського управління Нацполіції Києва відкрили кримінальне провадження за фактом того, що група осіб, за попередньою змовою зі службовими особами Департаменту земельних ресурсів КМДА, шахрайським шляхом заволоділи вищезгаданими ділянками, чим вчинили шахрайство в особливо великих розмірах (ч.4 ст. 190 Кримінального кодексу України). При цьому, на думку правоохоронців, чиновники готували проєкти рішень по приватизації даної землі на підставі підроблених документів щодо об`єктів нерухомого майна на ній. В той час, коли готувалися ці землевідводи, Департаментом земельних ресурсів КМДА керував саме Петро Оленич.


Втім, жодних результатів дане розслідування чомусь не дало, і найімовірніше, воно вже закрите – остання судова ухвала по цьому провадженню датована 18 березня 2020 року.


5 листопада 2021 року Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) відмовила ТОВ “Групбудінвест” у видачі дозволу на будівництво ЖК з паркінгом на вул. Петропавлівській, 22-24. Підставами для цього стали невідповідність намірів забудови цільовому призначенню землі, неподання до ДІАМ документів, що підтверджують погодження цих робіт з органами охорони культурної спадщини, як це було передбачено МУО, тощо.


Примітно, що у рішенні про відмову не вказувалися вихідні дані “майбутнього” ЖК. Втім, згідно з експертизою проєкту, забудовники планують звести двохсекційний будинок (висота секцій – 7 та 9 поверхів відповідно) з однорівневим підземним паркінгом на 65 машино-місць та 25 мото-місць, а також відкритою автостоянкою на 11 машино-місць. При цьому, на перших двох поверхах повинні розміщуватися комерційні заклади, у тому числі магазини непродовольчої торгівлі і фаст-фуд.


Хто збирається будувати

За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Групбудінвест” (власник землі) було зареєстроване у жовтні 2019 року. Керівником компанії зазначено Юрія Філатова, засновницею та кінцевою бенефіціаркою – киянку Ірину Соболевську.


ТОВ “Стрівер Девелопмент” (забудовник ділянки) було зареєстроване у Києві в лютому 2019 року. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром є мешканець столиці Олег Опенько.


Зазначимо, до червня 2020 року співзасновником та співвласником вказаної компанії був киянин Дмитро Андреєв – один із тих, хто приватизував землю на вул. Петропавлівській, 22-24. Такі ж ролі у ТОВ “Стрівер Девелопмент” в той же період виконував громадянин Великої Британії Дмитро Візельман (на колажі ліворуч), який на той час проживав у Монако. І прізвище останнього раніше фігурувало в декількох скандальних столичних забудовах.


Зокрема, Візельман є кінцевим бенефіціаром ТОВ “Бора” – одного з орендарів ділянок у Протасовому Яру, на яких протягом останніх років планувалося будівництво висотного ЖК “Tourbillon”. Реалізацію цього проєкта, до речі, пов'язували з оточенням Геннадія Корбана – дніпровського бізнесмена, ексголови партії “Укроп” (2015-2016 роки), заступника Ігоря Коломойського у ті часи, коли останній в 2014-2015 роках очолював Дніпропетровську облдержадміністрацію (ОДА). Втім, сам Корбан заперечував таку інформацію.


Як неодноразово повідомляла KВ, проти даної забудови протягом останніх шести років активно виступала громада Солом'янського району, яка вимагала від столичної влади облаштувати там зелену зону. У липні 2022 року Київрада погодила створення на в Протасовому Ярі ландшафтного заказника. Але чи матиме відповідне рішення практичне втілення, поки що залишається питанням. Одна з причин – значний шматок цієї території досить де-юре знаходиться в оренді.


Також Дмитро Візельман до грудня 2019 року був засновником ТОВ “НП Буд” (наразі його власником і директором офіційно є вищезгаданий Олег Опенько) – замовника будівництва ЖК “Nyvky Plaza” у Подільському районі столиці. Нагадаємо, земля під цим комплексом офіційно призначалася для садівництва, а вказана компанія під виглядом реконструкції розгорнула масштабне будівництво, оголосивши про продаж квартир. При цьому, ще у 2018 році Департамент містобудування та архітектури КМДА підтверджував, що забудовник не отримував МУО на проєктування забудови, і до того ж – на цій території можуть розміщуватись лише громадські будівлі та споруди, але аж ніяк не багатоквартирні житлові будинки.


Варто додати, що, схоже, саме персона Візельмана об'єднує ТОВ “Групінвестбуд” і ТОВ “Стрівер Девелопмент”. Справа в тому, що до грудня 2019 року засновником першої компанії було ТОВ “Стрівер Інвест”, а його засновником у свою чергу до березня 2019 року був саме Дмитро Візельман. При цьому, початковим засновником ТОВ “Стрівер Інвест” був ще один із отримувачів землі на вул. Петропавлівській, 22-24 – Микола Кононенко.


Зазначимо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА – головного архітектора Києва з 1 листопада 2016 року займає Олександр Свистунов.


Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич. Останній з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання.


Комісією Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин з 8 грудня 2020 року керує депутат Михайло Терентьєв (фракція “УДАР”). До складу цього органу входять 24 народних обранці, переважна більшість з яких завжди голосує так, як їм скаже керівництво КМДА.




0 коментарів

Comments


bottom of page