Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду відмовила у задоволенні скарг потерпілих та заявника на постанову прокурора САП про закриття кримінального провадження у справі “Роттердам+”. Про це повідомляє УНН.
“Сьогодні, 13 жовтня, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду закінчила розгляд, та відмовила у задоволенні скарг потерпілих та заявника на постанову прокурора САП про закриття кримінального провадження у справі „Роттердам+“”, — йдеться в повідомленні.
Зазначається, що суддя також закрила провадження за скаргою ГО “Центр протидії корупції” на цю ж постанову прокурора САП.
Справа стосувалася можливого зловживання службовими особами НКРЕКП, Управління енергоринку, за пособництва службових осіб ТОВ “ДТЕК Енерго” своїм службовим становищем для одержання неправомірної вигоди для Генеруючих компаній теплових електростанцій з числа групи компаній ДТЕК.
Сторона обвинувачення стверджувала, що з цією метою НКРЕКП розробила та прийняла Постанову № 289 від 03.03.2016 року, яка встановила порядок формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії.
5 травня генеральний прокурор Ірина Венедіктова змінила старшого групи прокурорів Віталія Пономаренка у справі “Роттердам+”, яку він тричі закривав.
НАБУ декілька разів закликало Генерального прокурора Ірину Венедіктову змінити попереднього старшого групи прокурорів у справі про формулу “Роттердам+” Віталія Пономаренка.
21 травня у САП вчетверте закрили справу “Роттердам+”.
Справа “Роттердам+”
За даними НАБУ, у межах розслідування так званої справи “Роттердам+” слідство встановило, що представники групи приватних теплогенеруючих компаній у 2015 році почали тиснути на керівництво НКРЕКП, аби воно включило до тарифу (ціни) на електроенергію, що виробляли ТЕС цієї групи, видатки, які насправді не здійснювалися, а саме — витрати на доставку та перевалку енергетичного вугілля в Україну з портів у Європі.
У березні 2016 року, як вказують у НАБУ, НКРЕКП на зазначену пропозицію пристала, передбачивши зазначені неіснуючі видатки у формулі, за якою розрахувався тариф (ціна) для всієї теплової генерації. Це, своєю чергою, за даними НАБУ, призвело до зростання вартості всієї електричної енергії і, як наслідок, зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців, які, понесли фінансовий тягар з оплати необґрунтованого тарифу. У результаті подорожчали товари та послуги для кінцевого споживача, в тому числі й першої необхідності.
Слідство, як повідомили у НАБУ, зібрало докази того, що в результаті зазначених дій споживачам електроенергії впродовж 2016-2017 рр. завдано 18,87 млрд грн збитків, із яких 14,3 млрд грн отримали приватні-компанії-ініціатори запровадження “Роттердам+”.
Розслідування зазначених фактів детективи НАБУ здійснюють із березня 2017 року. 8 серпня 2019 року детективи НАБУ повідомили про підозру шістьом особам у цій справі.
