Торнадо. Верховний суд:
Зраджені, але не зломлені

Дмитро Гутман

2020-10-02

2 жовтня 2020 року колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду розглянула ряд касаційних скарг в інтересах восьми колишніх бійців розформованої роти МВС України «Торнадо», засуджених за, начебто, незаконне позбавлення волі людини, катування, доведення до самогубств тощо. Зі свого боку представник Генеральної прокуратури України Руслан Савченко заявив, що суд виніс занадто м'які покарання підсудним і прокуратура із таким вироком не згодна, а колишній очільник ГПУ А. Матіос взагалі брав процес збору "доказів" та "посадку" бійців Торнадо на особистий контроль.

Рота патрульної служби міліції особливого призначення "Торнадо" створена в структурі ГУ МВС України у Запорізький області у вересні 2014 року. Рота мала статус спецпідрозділу МВС України і складалася з добровольців. Кадровою основою роти стали екс-бійці добровольчого батальйону "Шахтарськ", розформованого наказом Авакова 18 червня 2015 року. Основним завданням підрозділу визначено боротьбу із сепаратизмом на сході України, а також виконання завдань розвідувально-диверсійного характеру.



Діяльність "торнадівців" одразу розпочалася з проблем, створених представниками влади. Так, 12 листопада 2014 року бійці повідомили про відмову міського голови Запоріжжя від виконання наказу Авакова про розміщення роти у місті. Бійці спробували добитися від чиновника виконання наказу, але у відповідь на їх намагання було здійснено спробу затримання. 1 січня 2015 року рота прибула до Станиці Луганської і розмістилася у залізничній лікарні, котра невдовзі була обстріляна російськими бойовиками. Після цього випадку бійцями роти було проведено перевірки місцевого населення на предмет сепаратистської діяльності. Проводилися обшуки, допити, огляд цивільних, вилучення засобів зв'язку тощо.



Слід зазначити, що з самого початку російської агресії дії української влади по захисту України не були прозорими. Навіть саме виникнення ЛНР та ДНР стале можливим тільки через злочинні дії або бездіяльність керівників України. І тільки завдяки рішучим діям добровольців окупована територія не стала більшою і бойові дії не поширилися на південь України, зірвавши плани російського командування. Навіть незважаючи на жорстокі бої, так і не було оголошено військовий стан, юридично не зафіксовано факт російської агресії проти України і не закріплено у правовому полі те, що у країні ведеться війна. Самі ж військові дії влада сором'язливо назвала Антитерористичною операцією (АТО), а фронт - "зоною АТО". Наслідком цього стало поширення дії кримінального законодавства, розрахованого на мирний час, на дії українських оборонців. Тобто, вбивство агресора чи сепаратиста, захоплення ворожої військової техніки, транспорту та засобів зв'язку, захоплення полонених та проведення допитів потрапляють в перелік особливо тяжких злочинів і будь-який захисник України, хто брав участь у бойових діях, може за бажання української влади бути негайно притягнутий до відповідальності у найжорсткішій формі, адже формально війни у нас немає.



В самій же зоні АТО поширеним ганебним явищем стала нелегальна торгівля з окупантами. Не виключено, що це відбувалося не без участі українських високопосадовців, адже через лінію розмежування з ОРДЛО розпочалося курсування потягів із нелегальним товаром: лісом, металом, вуглем. Один із таких потягів і був затриманий "торнадівцями" 17 червня 2015 року. "Командиру "Торнадо" Руслану Онищенку всю ніч дзвонили з погрозами та вимогами не заважати руху потяга. Ми не знаємо, хто конкретно дзвонив, але комбат встиг нам повідомити, що дзвонили з командування сектора "А". Вранці Руслан зник", – заявив заступник комбата "Торнадо" Микола Цукур. Також Цукур повідомив, що є информация про те, що Онищенка захопив луганский спецпідрозділ МВС "Сокіл", що підпорядкований Науменку. Ще за декілька місяців до того Онищенко та Цукур звинуватили начальника ГУ МВС Луганської області генерал-лейтенанта Анатолія Науменка у "кришуванні контрабанди та бізнес-співробітництві з бойовиками". Водночас були затримані ще декілька "торнадівців", які перебували за межами бази.



Подальші події були драматичними і продемонстрували справжнє обличчя української влади. Базу "Торнадо" було оточено озброєними бійцями. До бойових дій справа не дійшла. Голова Луганської військово-цивільної адміністрації Геннадій Москаль звернувся до МВС, ЗСУ і РНБО з вимогою роззброєння "Торнадо" через "злочинну діяльність". 7 квітня 2017 року Оболонський районний суд Києва виніс обвинувальний вирок 12 "торнадівцям". Командир Руслан Онищенко отримав 11 років ув'язнення, його заступник Микола Цукур — 9 років. Ще 6 бійців отримали від 8 до 10 років, 4 торнадовці засуджені до 5 років умовного ув'язнення. З кожного із засуджених стягнуто 7 750 грн. судових витрат, всі позбавлені міліцейських звань.



Слід зазначити, що в Україні переслідування воїнів-добровольців набуло системного характеру. Масштаби репресій проти патріотів набули такого розмаху, що 4 грудня 2015 року Рівненська обласна рада прийняла Звернення до Генерального прокурора України Шокіна В.М., Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б. та голови Служби безпеки України Грицака В.С. щодо неприпустимості репресій проти українських патріотів. 7 лютого 2016 р. бійці батальйонів "Карпатська Січ", "Айдар", "Донбас", "Торнадо", добровольчого українського корпусу "Правий сектор" у Львові на просп. Свободи під пам'ятником Тарасу Шевченку провели мітинг проти політичних репресій. Відбувся ще цілий ряд акцій, на яких бійці заявляли про те, що в'язниці забиті добровольцями. Є і факти затримання та навіть засудження українських бійців-патріотів на території Євросоюзу. Точну інформацію про затриманих владою добровольців не вдалося отримати навіть через депутатські запити. Після затримання у бійців вилучаються посвідчення і видаляються записи про їх належність до системи МВС, що значно ускладнює отримання реальних даних.



Фактично, українським керівництвом продемонстровано, що воїни-добровольці сприймаються владою виключно як вороги і найактивніши з них не тільки не отримають визнання своїх заслуг перед державою, а ще й будуть поховані в українських в'язницях.

А що стосується Торнадівців, то 2 жовтня Верховний крімінальний суд вперше у історії українського судочинства звернув увагу на численни скарги та клопотання захисників добровольців, а саме, задовольнив клопотання щодо медичної допомоги комбату Руслану Онищенко, витребувати з медичного закладу домедичної допомоги докази побиття осудженних під час силового штурму у Білоцерковської виховної колонії, та головне, наказав! генпрокуратурі зайнятися розслідуванням фактів системного катування українських добровольців у СІЗО.