Микола Коханівський

2022-01-31

Друзі, хочу знову і знову дякувати всім доброчинцям-волонтерам, завдячуючи яким наша організація ДР ОУН і всі її структурні підрозділи рухаються до здобуття УССД!
Але згадалася мені одна пані-доброчинниця, все життя якої — це жертовний чин заради залишеної ще в далекому 1944 році Батьківщини-України. Це — відома в Канаді та Україні поетка Леся-Храплива-Щур.
Познайомився я з пані Лесею ще у 2009 році, через місяць після того, як ми з хлопцями пошкодили пам'ятник Леніну в Києві на Бесарабці. Вона зателефонувала, представилася, попросила мою поштову адресу. З того часу ми постійно листувалися аж до 2015 року. Пані Леся регулярно висилала мені чудові українські книги, свої вірші, постійно фінансово "здоровила" мене з Різдвом і Великоднем. Часом переказувала значні й такі необхідні для нашої боротьби кошти та продуктові посилки.
Зв'язок з пані Лесею втратився десь у 2015-2016 році, коли вона переїхала до Центру реабілітації літніх людей. Декілька разів писала звідти медсестра від її імені, а потім листи припинилися... Не відповіла пані Леся ні на наші з дружиною привітання з Різдвом, ні з Великоднем... Та й тоді ще була активна фаза бойових дій, я був дуже заклопотаний...
Що можу сказати про пані Лесю. Листуючись з нею, я зрозумів, що вона щиро віруюча українка, яка допомагає не тільки мені, а багатьом українцям по всій Україні. У цьому бачила свою життєву місію.
Нещодавно у соцмережах побачив вірш пані Лесі, присвячений героям Крут. І навалили спогади, захотілось щиро подякувати пані Лесі за її жертовне життя задля Великої України, як вона її називала.
Отже, шановні діаспоряни, українці-канадійці, "здоровіть" пані Лесю від нас з дружиною Катруся Коханівська. Передайте: ми її пам'ятаємо і молимося за неї, аби Господь дарував многії та благії літа!
https://uk.m.wikipedia.org/.../%D0%9B%D0%B5%D1%81%D1%8F...
https://mala.storinka.org/%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8