Зерновий експорт як киснева подушка АПК

Український зерновий експорт сьогодні називають кисневою подушкою українського АПК, який сьогодні буквально задихається від дефіциту фінансових ресурсів та залишків минулорічного врожаю. А тому уряд, Укрзалізниця, трейдери, закордонні партнери докладають надзвичайних зусиль, аби збудувати нові логістичні ланцюжки в напрямку західних та південно-західних кордонів. «Чого вдалося досягти за два останніх місяці?» – запитуємо президента УЗА Миколу Горбачова. Повідомляє ЗЕРНО.

– Впродовж квітня ми збільшили пропускну здатність залізниці на понад 50% у порівнянні з березнем. Є підстави стверджувати, що обсяги перевезень швидко зростатимуть. Якщо у квітні залізницею доставлено в пункти пропуску близько 600 тис т збіжжя, то в травні ми зможемо вийти на цифру, яка перевищує 800 тис т. Також наполовину зріс обсяг перевантажень на баржі, при цьому зберігається потенціал їх збільшення практично удвічі. Прогнозуємо, що у травні відправимо водними шляхами через порт Рені понад 400 тис т зернових. Цього досягли завдяки злагодженій роботі Мінагрополітики, Укрзалізниці та всіх учасників ринку. Також хочу подякувати Держпродспоживслужбі за дуже швидку реакцію і надані можливості, включаючи екстериторіальність оформлення сертифікатів. Аналізи продукції можна робити у Чернігові, Харкові, чи іншому місті, а сертифікати, наприклад, одержувати в Одесі, тобто в будь-якій точці України. Це дуже важливий крок, який спрощує роботу трейдерів та сільгоспвиробників. А вміла координація діяльності всіх учасників цієї роботи з боку Мінагрополітики вселяє оптимізм у цій складній ситуації. – На який результат нам треба вийти?

– Складно назвати конкретну цифру, яка нас задовольнила б. Якщо до війни ми експортували близько 6 млн т зерна щомісячно, то сьогодні навіть 1,5 млн т вважатимемо великою перемогою. Але для нашої країни, де дві треті вирощеної продукції експортується, цього дуже мало, а тому будемо й надалі працювати над тим, щоб збільшити обсяги зернового експорту. Цього можна досягнути за умови узгодженої пропускної здатності залізниці та всіх портів Європи, тобто створення нової логістичної системи, яка даватиме змогу прогнозувати час перетину кордонів зерновими маршрутами та прибуття їх у порти. Бо досить часто виникають ситуації, коли українське зерно можуть чекати тижнями в портах, і ніхто не може сказати, коли воно точно прибуде, а це уповільнює завантаження кораблів. Проблем вистачає. Наприклад, на каналі Суліна в Румунії утворився корок із барж, є деяка затримка і з перестановкою колісних візків на сухопутних переходах. Але я впевнений, що спільно із Мінагрополітики, Укрзалізницею, учасниками ринку, закордонними партнерами нам вдасться їх оптимізувати.

– Учасники ринку на сухопутних переходах і в портах своїми силами обладнують місця для перевантаження. Чи одержали вони максимальне сприяння від держави у цій справі?

– На сьогодні держава спростила виділення земельних ділянок під перевантажувальні потужності на землі і біля води та одержання дозволів на будівництво, я сподіваюсь що це створить можливості для нових інфраструктурних об’єктів, які дадуть нам змогу збільшувати обсяги експорту. Наші партнери із Європи видали додаткові дозволи на автоперевезення, деякі взагалі їх скасували. Але в сфері прикордонної логістики залишається одна велика проблема: страхування закордонних суден, вагонів, інших вантажних транспортних засобів. Було б добре, якби страховка повністю покривала можливі військові ризики. Ми сьогодні над цим працюємо разом із Міністерствами аграрної політики та інфраструктури. У нас є розуміння та об’єктивний діалог в цьому питанні, ми близькі до рішення, яке дасть змогу розв’язати цю проблему.

– Через який час після нашої перемоги можна буде розблокувати Чорноморські порти?

– За нашими оцінками, на це знадобиться місяць-два. Я думаю, цього дня нетерпінням чекають не лише українські аграрії та трейдери, але й споживачі на наших традиційних ринках. Але спочатку – перемога і тоді ми швидко вийдемо на довоєнні параметри експорту.