Жага наживи київської влади залишила житловий масив Києва без нормального транспортного сполучення

Навряд у Києві є ще один житловий масив, мешканці якого щонайменше двічі на день регулярно згадують та обговорюють київського мера – Віталія Кличка. Причому роблять це регулярно – виїжджаючи на роботу та повертаючись із неї додому. Якими словами обговорюють та що це за житловий масив дізнаєтеся далі.

Лісовий масив – затишний житловий масив Києва, оточений Биківнянським лісом. Однією із принад цього відносно тихого району було продумане транспортне сполучення. На території масиву розташована станція метро «Лісова». Маршруткою 240 від найвіддаленішої вулиці Космонавта Волкова до метро можна було дістатися за 5 хвилин, а до Хрещатика – за 30.

І так було до 2019 року. Того року наприкінці липня навколо транспортної розв’язки, що забезпечувала роботу громадського транспорту на Лісовому масиві, а також частково на Воскресенці і Троєщині, виник паркан. Перед тим було знищено зелену зону Дарницького лісопаркового господарства, ринок, торгівельний центр та частину парку «Кіото», до облаштування якого долучалися японські дипломати.

З боку Лісового масиву входи до станції метро виявися практично заблокованими. Транспортну розв’язку згодом знищили. На її місці з’явився величезний котлован. Громадський транспорт розкидали по вузенькій вул. Кіото та і без того перевантаженому транспортом Броварському проспекту.

Умови для пасажирів стали жахливими і небезпечними для життя. До маршрутних таксі від метро можна дістатися лише вузеньким тротуаром та сходами, що частково зайняті нелегальними торгівцями. Маршрутки інколи висаджують пасажирів під колеса одна одній. Життя пасажирів при цьому нерідко піддається реальній небезпеці. Відстань до зупинок тролейбусів і автобусів стала такою, що фактично доступна виключно людям із непоганою фізичною формою. І це ті види транспорту, якими найактивніше користуються люди похилого віку.

Рух транспорту вулицею Кіото став небезпечним. Невелика ширина вулиці стала причиною неодноразових ДТП. Учасниками таких пригод вже ставав рухомий склад громадського транспорту. Маршрутні таксі направили навкруги парку Кіото Броварським проспектом та вулицею Кіото. Тобто, тепер маршрутка спочатку рухається у пробці по Броварському проспекту, а потім повертає у вузеньке горло між житловою забудовою та парком і знову потрапляє у затор.

Отак 5 хвилин перетворюються на 45. Тролейбуси часто рухаються без дотримання графіку, а рух автобусів у години «пік» став непередбачуваним. Про те, яким чином до зупинок автобусів та тролейбусів дістаються люди похилого віку, можна тільки здогадуватися.

Мешканці Лісового до цього ніколи на території масиву не стикалися з таким явищем як транспортні пробки. Тепер затори стали повсякденною реалією.

Задля чого і у чиїх інтересах знищили значну частину транспортної інфраструктури Києва?

Старт цій історії було покладено 18 листопада 2004 року. У цей день Київською міською радою було прийнято рішення N 826/2236 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "ЖенСан" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального торговельного центру з багатоповерховим паркінгом та реконструкції площі біля станції метро "Лісова" між просп. Броварським та вул. Кіото у Деснянському районі м. Києва».

З самого початку рішення було суперечливим. На відведеній території розташовувалися торговельний комплекс «Зелена лінія», ринок, зелена зона, автостоянка «Поліграфічна», диспетчерська та транспортна розв’язка, що забезпечувала рух громадського транспорту та його відстій. Зупинки громадського транспорту знаходились у безпосередній близькості до входів на станцію метро.

Яким чином можна було прийняти таке рішення без порушення норм чинного законодавства України. Відповідь проста – жодним.

ТОВ «ЖенСан», в інтересах якого зіпсували життя десяткам (якщо не сотням) тисяч киян, структура втаємничена. Юридичною адресою організації зазначено вул. Кіото, 8. За цією ж адресою зареєстровано ще 11 організацій. Чим цікава ця адреса? А тим, що такого будинку не існує. Вулиця Кіото забудована лише з одного боку і будинки там мають непарну нумерацію. За логікою така адреса мала б знаходитись десь у парку Кіото. Але там є лише невеликий садовий будинок. Так що ж таке Кіото, 8? Подивившись архівні дані, дізнаємось, що за такою адресою знаходився торгівельний центр «Зелена лінія». Його будівлю було знищено 2 роки тому разом із транспортною розв’язкою біля станції метро «Лісова».

Створено «ЖенСан» ще у далекому 2004 році. Тоді його власниками були Василь Доценко, Ігор Паламар, Ірина Татарчук та Олег Юзьков. У 2008 році склад власників змінився. Ними стали Василь Доценко та Олександр Ульянченко. Олександр Ульянченко – брат тієї самої Віри Ульянченко, яка у часи президентства Віктора Ющенка очолювала Секретаріат Президента України та Київську обласну державну адміністрацію. Тож не дивно, що вплив ТОВ «ЖенСан» на київську владу значно зріс. У 2017 році політична ситуація в Україні вже була іншою. Змінилися і власники «ЖенСан». За даними https://opendatabot.ua/ керівником є Мартинюк Юрій Васильович, а власником Потапенко Валерій Леонідович. За даними https://youcontrol.com.ua/ Юрій Мартинюк є керівником ТОВ ЮІС. Серед засновників цієї організації є і ТОВ «ЖенСан». Історичний зв’язок вказує, що серед бенефіціарів та засновників у цей час був Боровик Ігор

Олегович. Сайт https://posipaky.info/ швидко знаходить людину з таким прізвищем, ім’ям та по-батькові серед серед помічників народного депутата Ігоря Кісільова (ОПЗЖ). Кісільов не вперше отримав представницький мандат. З 2014 по 2018 рік Ігор Кісільов був депутатом Київської міської ради і обіймав посаду першого заступника голови Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування. Ресурс https://www.chesno.org/post/3345/ повідомляє, що народним депутатом Кісільов став через близькість з Вадимом Столаром, який провів його у списка за своєю «квотою».

Вадим Столар, якого називають «сірим кардиналом Києва» є бізнес-партнером відомого девелопера Вагіфа Алієва. Саме у нього Столар придбав БЦ «Парус». Тож не дивно, що саме Алієв анонсував будівництво ТРЦ «Lisova Mall» на скандальній земельній ділянці. Нарешті утворився настільки потужний альянс, щоб розпочати реалізацію цього проєкту. І от одного літнього дня 2019 року було змінено маршрути автобусів, тролейбусів та маршрутних таксі, що здійснювали перевезення до станції метро

«Лісова». Навколо транспортної розв’язки з’явився двометровий паркан. Саму розв’язку, частину парку «Кіото», зелену зону, автостоянку «Поліграфічна» та АЗС було знищено протягом декількох днів. Безумовно, без участі Віталія Кличка, якого зустрічали у компанії Столара, таке масштабне безчинство було б неможливим.

Лісовий масив захлинувся у транспортних заторах. Функціонування збудованої у відповідності із генеральним планом транспортної мережі стало неможливим. Мешканці масиву позбавлені можливості безперешкодного доступу до станції «Лісова».

При цьому влада абсолютно не зважає а ні на протести місцевих мешканців, а ні на різноманітні петиції та звернення та запити.

І не тільки місцева влада, а й центральна. Так запит на отримання публічної інформації, направлений ГО «Координаційна рада Антикорупційного форуму Деснянського району м.Києва» до Кабінету Міністрів України, був перенаправлений до … КМДА, яка і сприяє ненажерливим бізнесменам. Відповідь, всупереч чинному законодавству, не отримано.

Отак, в гонитві за шаленими грошима, київська влада у тандемі із аморальним бізнесом штучно створює у Києві транспортний колапс.

Питання до Президента, КМУ та правоохоронців:

Будете працювати, чи теж у долі?