Диверсія на Північних потоках: глава МЗС Німеччини закликала утриматися від передчасних висновків
Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок закликала не робити передчасних висновків про вибухи на газопроводах Північний потік на підставі даних ЗМІ. Про це повідомляє NV з посиланням на The Guardian.
Відповідаючи на запитання журналістів під час візиту в Ірак в середу, 8 березня, Бербок зазначила, що Німеччина уважно стежить за «будь-якими новими даними» щодо газопроводів.
«Але сила конституційної демократії в тому, що офіційні органи, яким доручено пролити світло на щось, можуть спокійно проводити свої розслідування, і що уряд може винести вердикт на основі їхньої роботи, а не робити передчасних висновків із повідомлень [ЗМІ]», — наголосила міністерка.
Раніше міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус також заявив, що потрібно утриматися від передчасних звинувачень у зв'язку з публікацією ЗМІ повідомлень про те, що до вибухів на Північних потоках нібито причетна «проукраїнська група». За його словами, диверсія з підривом трубопроводів могла бути також операцією під чужим прапором, щоб звинуватити в цьому Україну.
Раніше газета The New York Times із посиланням на американських чиновників, які ознайомилися з новими розвідданими США та говорили на умовах анонімності, повідомила, що за диверсією на газопроводах Північний потік може стояти «проукраїнська група».
Німецькі ЗМІ з посиланням на джерела також стверджували, що яхта, яку використала група ймовірних підривників, належить громадянам України.
Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що Україна не має жодного стосунку до підриву газопроводів. Міністр оборони Олексій Резніков сказав, що це«доволі дивна історія, яка не має нічого спільного з нами».
26 вересня 2022 року стало відомо про різке падіння тиску в російському газопроводі Північний потік-2, а наступного дня з’явилися повідомлення про таку саму проблему на Північному потоці-1. Обидва газопроводи, що проходять дном Балтійського моря біля берегів Швеції й Данії, в цей час не працювали, але були заповнені технічним газом.
Інцидент стався на глибині близько 70 метрів поблизу данського острова Борнгольм у Балтійському морі — за межами територіальних вод Данії, але в її виключній економічній зоні.
Загалом у ці дні було зафіксовано три потужні витоки. 29 вересня берегова охорона Швеції повідомила про четвертий витік газу. Польща й Україна звинуватили у вибухах Росію, кремлівський режим, своєю чергою, звинуватив «англосаксів» і заперечував свою причетність.
Професор Шведського національного сейсмоцентру SNSN Бйорн Лунд заявив, що на маршрутах залягання трубопроводів сталися підводні вибухи, очевидно, штучної, а не геологічної природи.
У листопаді 2022 року служба безпеки Швеції підтвердила, що поруч із трубопроводами знайшли залишки вибухівки.
