Тетяна Близнюк

2020-12-10

В цей день сім років тому Богдан Тицький забіг у кав'ярню на Грушевського без зубів. Без усіх передніх зубів. Бляха, я навіть не розстроїлася, а скорше зраділа. Я думала, шо тепер він вже не піде туди, на Інститутську, але вони втікли за десять хвилин знов.

Кстаті, не отримував ніяких компенсацій і не має ніяких ксів майданівських. Я тільки зберігаю ту бандану, яка була в нього на обличчі того дня.

Усі ті дні я не виїздила з Хрещатика, хоч і не наближалася до барикад. Крім окремих випдків, коли вже ніяк нізя було відпетляти).

Це було нереально. Все горить-палає, а між цього всього кипить мовчазна робота кухні, каменярів, хіміків...

А в цей день була Інститутська, де чоркомівці... я вже навіть хз, чи можна буде колись казати, де були й що вони робили. Тоді беркут прорвав барикаду на Грушевського. Та й шо її було проривати, коли її розчищали у всіх майданівців на очах за пару днів до цих подій. І розчищали з нашого боку, а не навпаки.

В цей день було знову захоплено КМДА, за пару днів до того здану мусорам за рішенням ради майдану. Тільки захоплено вже під лазарет.

Ну і хто знав, шо невдовзі буде ейфорія від раптової перемоги, яка дуже скоро пройде, бо почнеться зовнішня окупація і внутрішні репресії і ще багато такого, шо вже забуваєш, за що ми не любили Януковича.

Цех майстер
Цех майстер

Describe your image

press to zoom
Цех майстер
Цех майстер

Describe your image

press to zoom
1/1