Микола Коханівський

2020-12-08

Сім років тому майданівці повалили леніна на Бесарабці. На той час мене й побратимів було засуджено до умовних термінів за його пошкодження влітку 2009 р. Після звалення "ілліча" 7.12.2013 я написав на своїй сторінці у ФБ: «лєнін мьортв». На жаль, його справа ще живе, ще стоять у Києві "соратникі вождя" Щорс, Ватутін, та й п'єдестал, на якому ленін стояв, й дотепер стовбичить на Бесарабці як символ незавершеної революції.



Тоді, у грудні 2013, категорично проти звалення боввана виступив Кличко, йому підспівувала Руслана, мовляв, не на часі, це провокація. Кличко, Порошенко, тепер Зеленський і досі стережуть разом з Аваковим всі комуністичні ідоли, які народ не зніс на хвилі народної декомунізації. Вони, як можуть, змагаються за своє, за кожний пам'ятник савєцькому солдату, за кожну совітську назву вулиці, у тій чи іншій формі виступають проти мови, тому і влада дотепер належить внутрішньому окупанту. Показовим є і те, що судимість за пошкодження пам'ятника леніну з мене після революції ніхто не зняв. Бо ж ще восени 2014 року, коли я командував добробатом ОУН у с. Піски, мене подали у розшук, позаяк я не приходив відмічатися до райвідділку, тобто, пошкодження леніна післямайданівська влада мені не пробачила. Піднявся розголос, розшукувати мене припинили (та й важкувато тоді, у 2014-му, їм було б брати мене в Пісках ), влітку 2015 р. сплив термін мого умовного покарання, і до часу (ненадовго) аваківці від мене відчeпилися.

Отже: наше завдання в часі наступної Революції — не лише позносити совітськи пам'ятки, але, головне, зачистити всіх носіїв совкової ідеї, а це олігархи та чиновники, прізвища їх всіх нам добре відомі. Амінь!