Маленька перемога

Хочу поділитися враженнями від останніх виборів у громадську раду при Міністерстві юстиції. На моєму рахунку це була вже третя спроба пройти у громраду при Міністерстві, третя участь у змаганнях хитрощів, підступності та боротьбі «за шкіру ведмедя».

Перший раз я намагався пройти у громраду при Міністерстві регіонального розвитку та будівництва, як переселенець та небайдужій до долі країни. Це було цікаво, але марно, бо посаду голови громради займала одна і та ж особа протягом двох-трьох каденцій. І, відповідно, створював усі умови для просування своїх ГО, партнерів по бізнесу та «тушок» для голосування.

Друга спроба була вже у 2018му: створювали громраду при Фонді держмайна- кормушка та ще. Під час виборів, на зборах, пан головуючий лічильної комісії просто вкрав бюлетні, коли він з подільниками зрозуміли що «шото пішло не так». Відповідальність за крадіжку- не , не чули. Йдіть до суду!

Тому на ці вибори я вже йшов просто як у «останній бій», бо задовбало програвати усіяким запроданцям. Подав вчасно документи від нашої ГО Відкриті медіа України, пройшов «перший тур» відбору, і 17.12. я прибув на вибори та голосування.

Трохи розповім що я власно хотів робити у тієї громадської раді. Міністерство юстиції займається опрацюванням та вдосконаленням законопроектів, що розробляють профільні комітети ВРУ . Це важливо? Важливо. Міністерство юстиції займається контролем та якістю життя людей за гратами: в'язниці, колонії, СІЗО. Це важливо? Враховуючи, скільки там моїх побратимів, АТОВців та патріотів загратованих під час президенства Порошенка, то це надважливо! І ще Міністерство контролює та сприяє виконанню Угоди про євроінтеграцію. Про важливість цього шляху навіть говорити не треба. Ну і права журналістів, звісно: «нас бьют, а мы крепчаем».

Але коли я приїхав, то був приємно здивований кількістю знайомих, нормальних облич та чесних ГО, що брали участь у виборах. Юристи, правозахисники, активні громадяни та навіть представники ЗМІ, які були присутні під час виборів.

Самі вибори пройшли продумано, доволі оперативно та без порушень- я їх не побачив. Ніхто не волав про зраду, ніхто не викликав поліцію, ніхто не тікав городами з урною у руках - все було дуже «грамотно» проведено та запротокольовано.

(Більше читайте у моєму репортажі https://www.omu.org.ua/post/%D1%83-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D1%96-%D1%8E%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 )

Нажаль, я знову не потрапив у Громадську раду при МінЮсті. Але я точно знаю, що це буде робоча громрада, не кишенькова. Що коли в мене нарешті з’явиться час на громадську діяльність, я прийду до них і мені не відмовлять у посаді експерта по тим питанням, що я знаюся та займаюся.

Удачі вам друзі. Дорогу осилит идущий.

Дмитро Гутман, спеціально для сайту «Відкриті медіа України»